Інтерактивні технології у реалізації особистісно зорієнтованого навчання

Г. Яницька

Інтерактивні технології у реалізації особистісно зорієнтованого навчання

   У Державному стандарті загальної освіти зазначено, що поряд із функціональною підготовкою за роки освіти діти мають набути достатнього особистого досвіду культури спілкування та співпраці в різних видах діяльності, самовираження у творчих видах завдань. Реалізація поставленої мети неможлива без використання особисті­сно зорієнтованих сучасних освітніх технологій, які передбачають демократизацію, гуманізацію освіти, методологічну переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня.

   Проголошення принципів особистісно зорієнтованого навчан­ня, на жаль, на практиці обмежується етико-гуманістичним аспек­том спілкування вчителя та учня. Постає питання про подолання суперечностей між розумінням педагогами важливості гуманізації та реальної готовністю до здійснення цієї мети, визнанням необхід­ності впровадження особистісно зорієнтованих технологій і не­спроможністю їх практичного втілення. Отже, необхідним є вве­дення в навчальний процес таких моделей навчання, які органічно поєднуються із традиційними формами та методами, легко застосо­вуються на різних етапах уроку.

Розв'язання поставленої задачі - завдання інтерактивних тех­нологій, що передбачають навчальний процес за умови активної взаємодії всіх учнів у ході уроку в малих групах, де відбувається розподіл .ролей, чітке виконання обов'язків учасників. За такої ор­ганізації навчання вчитель керує роботою кожного учня опосеред­ковано, через завдання, якими спрямовує діяльність груп.

  Термін «інтерактивний» означає здатний до взаємних дій, діалогу. Інтерактивне на­вчання - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності учнів, яка має на меті створення комфортних умов навчання, за яких кожний учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Це співнавчання, взаємонавчання, де і учень, і вчи­тель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розу­міють, що вони роблять, рефлексують із приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють.

   Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'я­зання проблеми на основі аналізу обставин і відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу пе­дагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

   Важливим аспектом інтерактивного навчання є почуття групо­вої належності, що дає слабким, невпевненим у собі учням змогу почувати себе безпечно, вселяє впевненість у можливості подолан­ня труднощів. Коли діти навчаються разом, вони відчувають суттє­ву емоційну та інтелектуальну підтримку, яка дає можливість вий­ти далеко за рамки їхнього нинішнього рівня знань і вмінь.

   Прийоми, які використовують учителі на інтерактивних уроках, дозволяють подолати індивідуалістську тенденцію до нездорової конкуренції у класних колективах, коли один учень може досягти поставленої мети при умові, що його однокласники зазнають не­вдачі. Унаслідок учні або ретельно працюють, щоби перемогти ін­ших, або відступають, оскільки невпевнені у своїх силах. У такій ситуації діти розуміють, що їхні успіхи жодною мірою не залежать від діяльності товаришів, отже, зосереджуються винятково на пер­сональному успіху або невдачі.

   Під час інтерактивного уроку відбувається співпраця - спільна діяльність для досягнення загальних цілей, коли учні починають розуміти: вони можуть досягти своїх особистих цілей тільки за умови, що їхні товариші з групи також досягнуть успіху. Успіх ко­жного - це успіх групи.

   Упровадження інтерактивних технологій потребує від учителя розуміння суті даної моделі навчання, уміння старанно планувати свою роботу, значної кількості часу, особливо на початкових ета­пах. Слід поступово вводити елементи інтерактивних технологій на окремих уроках, починаючи з найпростіших - робота в малих гру­пах, парах, трійках, «мозковий штурм», «мікрофон» тощо.

   Педагогу слід усвідомлювати, що змістом такого заняття є про­грамовий матеріал. Мета - реалізація навчальних цілей, загальний розвиток учня, надання кожному з них оптимальної можливості в особистісному становленні й розвитку, розширення можливостей самовизначення. Результат - створення дидактичних умов для си­туації успіху дитини у процесі навчальної діяльності, збагачення її мотиваційної, інтелектуальної та інших сфер діяльності.

   Алгоритм роботи вчителя при проведенні інтерактивного уроку:

• визначення доцільності використання інтерактивних прийо­мів саме на цьому занятті;

•     ретельний відбір та аналіз навчального матеріалу, у тому чи­слі й додаткового (тести, приклади, ситуації, завдання для груп тощо);

•     планування заняття - етапи, хронометраж, орієнтовний поділ на групи, ролі учасників, запитання та можливі відповіді;

•     вироблення критеріїв оцінювання ефективності роботи груп, заняття;

•     мотивація навчальної діяльності шляхом створення пробле­мної ситуації, наведення цікавих фактів тощо;

•     забезпечення розуміння учнями змісту їхньої діяльності та формування очікуваних результатів під час оголошення, представлення теми;

•     надання учням необхідної інформації для виконання практи­чних завдань за мінімально короткий час;

•     забезпечення засвоєння навчального матеріалу учнями шля­хом інтерактивної вправи (на вибір учителя);

•     рефлексія (підбиття підсумків) у різних формах - індивідуа­льна робота, робота в парах, групах, дискусія, малюнки, схе­ми, графіки тощо.

   Учитель досягне успіху в застосуванні технологій або ж фраг­ментарних моделей інтерактивного навчання, якщо володітиме ос­новними принципами, що забезпечують їх ефективність:

—   мотивацією;

—   індивідуальними можливостями;

—   наявністю минулого і теперішнього досвіду;

—   атмосферою взаємоповаги і комфорту.

   Суть інтерактивного навчання в тому, щоб кожен учень на за­нятті був поставлений у ситуацію учіння, пізнання. Спільна діяль­ність за таких умов дає свій, нехай дуже малий, внесок у розв'язання спільної мети через обмін знаннями (інформацією), ідеями, способами діяльності тощо. Важливим у такій праці є ком­фортні умови, атмосфера доброзичливості й взаємо-підтримки. Це сприяє розвитку пізнавальної активності, переводить її на вищий рівень. Активні методики на вищому рівні інтерактивності забезпечуються індивідуалізацією процесу навчання. У його основі - розуміння можливостей дитини, її задатків, потреб і бажань. Інтерактив ураховує різновиди виконуваної діяльності, фрагментарний та цілісний результати, більше того, дає змогу оцінити навчальну діяльність з фіксуванням індивідуальних можливостей кожного.

   Створення атмосфери комфортності навчання за методиками інтерактивної роботи сприяє розвиткові комунікативних умінь і на­вичок, формуванню громадянської позиції, допомагає встановлен­ню емоційних контактів на обох площинах взаємодії(учитель - учень, учень - учень), виконує виховну функцію, тобто привчає працювати в команді, зважаючи на думки тих, хто поряд.

   За авторитетним твердженням практиків, що багато років по­спіль працюють в освіті, спираючись на застосування інтерактив­них методик, - уміле їх використання на заняттях знімає нервове навантаження, дає змогу змінювати форми діяльності, зосереджу­ватися на вузлових проблемах, які потребують повсякчасної уваги.

ЛІТЕРАТУРА

1 Коломієць П. Інтерактивні технології в особистісно зорієнтованій освіті // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. - вересень, 2006.

2 Освітні технології: Навч.-метод, посіб. / О.М.Пєхота, А.З.Кікгенко, О.М.Любарська та ін.; За заг. ред. О.М. Пєхоти. - К.: А.С.К., 2001.

3 Пометун Олена. Як оцінити діяльність учнів на інтерактивному уроці // Доба: Науково-методичний часопис з громадянської освіти. - 2002 - №  2.