«Варвара
мостить, Сава цвяхи гострить, Микола прибиває»
У народі 17 грудня був для жінок колись
святом. Цього дня вшановували Великомученицю Варвару: не прали, не білили і
глину не місили, лише вишивали, бо Варвара, за легендою, вишила ризу самому
Ісусу Христу.
У народі день Варвари вважається
поворотом до весни. “Варвара ночі урвала, а дня приточила” – казали колись.
Також підмічали, який день на Варвари, такий і на Сави та на Різдво. Або ж,
якщо на Варвари болото — то буде зима красна, як золото.
За церковним календарем 17 грудня
вшановують великомученицю Варвару, преподобного Іоанна Дамаскіна, преподобного
Іоанна, святителя Геннадія.
Іменинники
17 грудня:
Іван,
Варвара, Уляна, Юліана, Геннадій.
17 грудня народились:
1877
— Данило Щербаківський, етнограф, дослідник українського народного мистецтва,
археолог і музичний діяч.
1898
— Микола Новаченко, український ортопед-травматолог.
1908-
Юрій Шерех (Шевельов), славіст-мовознавець, історик української літератури.
Професор Гарвардського, Колумбійського університетів.
Події 17 грудня:
1872
— у Києві вперше на сцені було поставлено оперу Миколи Лисенка «Чорноморці».
1897
— на Харківському паровозобудівному заводі збудували перший український
паровоз.
1917
— Українська Центральна Рада отримала урядову телеграму з Петрограда від Ради
Народних Комісарів, в якій зазначалося, що уряд радянської Росії «визнає
Українську Народну Республіку, її право цілком відокремитися від Росії… зараз
же, без обмеження та безумовно»..
У цей день відзначають:
День працівника державної виконавчої служби
Чи знаєте ви, що:
Уже
майже дев’ятсот років минуло з того часу, як на святих горах Києва спочивають
мощі святої великомучениці Варвари. Вже у ті часи Михайлівський Золотоверхий
собор щороку відвідувало до 100 тисяч віруючих, у тому числі, і римо-католиків.
Особливо великими ці паломництва були навесні та літом. Мощі святої Варвари користувались
надзвичайно великою популярністю в народі тому, що біля них відбувалось багато
чудесних подій та надзвичайних зцілень. Люди з усіх сторін приходила для
поклоніння та молитви до Михайлівського Золотоверхого.
Вважаю, що підтримувати релійгійні традиції українського народу - дуже важлива справа. Саме дітям потрібно сповіщати про те, як жили наші діди-прадіди, які традиції шанували, оскільки без минулого не буде й майбутнього. Вважаю, що саме релігія об'єднує народ, піднімає силу духу та формує світогляд. Українцям є що передати майбутньому поколінню.
ВідповістиВидалитиБажаю Вам, пані Галино, плідної праці та Господнього благословіння на важку працю педагога!