«Навчання повинне бути засноване на
особистому досвіді учнів і орієнтоване
на їхні інтереси та потреби,
основним способом навчання стає дослідження
навколишнього життя в проектній формі».
Джон Дьюї
"Знання — на стільки цінна річ, що варто
їх здобувати з будь-якого джерела".
Фома Аквінский
Проект – це „п’ять П”: Проблема – Планування – Пошук інформації – Продукт – Презентація. Шоста „П” проекту – це його портфоліо, тобто папка, у якій зібрані всі робочі матеріали.
Реалізація проекту проходить у кілька етапів.
I етап - Мотиваційний (організаційно-підготовчий)
На цьому етапі керівник проекту має створити мотивацію, яка перетворить його педагогічне завдання у прагнення,бажання учасників, активізує її.
•добір програмно-методичного забезпечення для реалізації проекту;
•вивчення досвіду педагогів-новаторів за темою проекту;
ІІ етап - Інформаційний
•аналізування педагогом резерву своїх професійних можливостей і передбачуваних ускладнень, а також зацікавленості колег темою проекту;
•виявлення інтересу учасників і рівня їхніх знань з теми проекту;
За результатами діагностики проводиться низка педагогічних заходів , спрямованих на збагачення знань дітей, оволодіння навичками та вміннями , для реалізації спільного задуму.
ІІІ етап - Репродуктивний
•корекція індивідуальних планів учасників проекту;
•визначення змісту роботи з пріоритетного напряму діяльності педагога;
Основним завданням педагога є надання учасникам змоги практично застосувати набуті на інформаційному етапі знання, навички та вміння під час підготовки та реалізації спільного задуму.
ІV етап - Узагальнення, аналізу та систематизації отриманих знань.
•реалізація проекту через взаємодію з дітьми, колегами та батьками, активне впровадження нетрадиційних форм роботи з дітьми, зокрема проектно-ігрових;
• узагальнення та поширення перспективного досвіду роботи;
За обраною темою проводяться контрольні заняття з усіх видів організованого навчання. На цей етап виділяється третина часу, відведеного на всі шість етапів.
V етап - Творчий
На цьому етапі здійснюється реалізація задуму : проводиться свято чи закінчується виготовлення дитячої книжечки , придумування казок , змагання , виставка абощо. Творча робота сприяє збереженню психічного здоров я дитини , підвищує її життєвий тонус.
Щоб зрозуміти важливість цього феномену, звернімося до слів К. Ушинського: "Нехай кожен пригадає своє ди¬тинство, і він побачить: свято для дитини зовсім не те, що є святом для нас. Це справді подія в її житті, і дитина лічить дні від свята до свята, як ми лічимо роки від однієї важливої події в нашому житті до іншої".
VI етап - Рефлексивно-оцінювальний
• презентація результатів проектної діяльності;
• аналізування отриманих результатів.
На завершальному етапі відбувається, так би мовити, "подорож у часі" у зворотному порядку. В учасниках розвивається вміння оцінювати самих себе і свою діяльність протягом усіх попередніх етапів, виявляти спільні успіхи та невдачі, помічати й радіти з того, що вдалося товаришеві.
Опрацювання наступної теми починається за умови, що учасники вичерпали всі можливі творчі ресурси з минулої теми, і в них більше немає нових ідей.
. Освітній (перетворення старого в нове)проект
Структура проекту:
1. Назва проекту.
2. Актуальність проблеми, наукове обґрунтування.
3. Мета проекту.
4. Завдання проекту.
5. Етапи, термін реалізації проекту.
6. Забезпечення проекту:
7. Науково-методичне;
8. Матеріально-технічне;
9. Критерії оцінки очікуваних результатів.
10. Перелік основних заходів;
11. Очікувані результати;
12. Система організації і контролю за ходом виконання.
Опис проблеми - це аналіз ситуації, яка свідчить про наявність проблеми; що вже зроблено для зміни ситуації, що склалася.
Актуальність проблеми визначається по:
- Соціальної значимості;
- Результатами вивчення та аналізу ситуації; недостатності її розробки;
- Необхідності її подальшої розробки з наступною реалізацією.
Вимоги до формулювання теми
1. Вибір ключових слів (з ким, для чого, за допомогою чого).
2. Конкретність формулювання.
3. Адресність.
Мета проекту - це коротка позитивне формулювання того, який позитивний результат буде отримано, якщо проект буде виконаний.
Вимоги до формулювання мети: стислість; позитивність результатів.
Передбачуваний результат - це опис кінцевого продукту.
Завдання - шляхи реалізації мети.
Методи реалізації проекту - це короткий опис етапів реалізації проекту
Алгоритм виконання проекту.
Тематика проекту обирається з урахуванням нових освітніх завдань, педагогічних концепцій та парадигм, реалій сучасного життя, інтересів і здібностей дітей (на основі діагностики) тощо. Обгрунтування вибору проблеми висвітлює концептуальність, актуальність, необхідність, новизну обраної тематики.
Назва проекту включає узагальнену назву проблеми, відтворює основний зміст діяльності і визначається її кінцевим результатом.
Мета та завдання проекту повинні бути сконкретизовані й спрямовані на реальний результат.
Відповідно до мети та завдань обирається тип проекту, подається його характеристика за такими параметрами:
· За кінцевим результатом: теоретичний, теоретико-практичний, практико-орієнтований.
· За змістом: монопредметний, міжпредметній, надпредметний.
· За кількістю учасників: індивідуальний, колективний (парний, груповий).
· За тривалістю: міні-проект, короткочасний, середньої тривалості, довготривалий, лонгітюдний.
· За ступенем самостійності: репродуктивно-дослідний, частково-пошуковий, дослідницький чи експериментально-дослідницький, евристичний.
· За характером контактів: внутрішній, зовнішній, міжнародний.
Визначення учасників (та співучасників) проекту.
Визначення бази реалізації проекту (місця розробки та місця реалізації).
Термін реалізації проекту включає дати початку та закінчення роботи над проектом.
Прогнозований результат передбачає створення нового продукту (нові технології, методики, посібники, сценарії, плани, програми, бази даних, центри та ін), форму його представлення.
Визначення ресурсів (людські, матеріально-технологічні, фінансові, інформаційні) дозволяє чітко визначити потреби й заздалегідь спланувати можливість та шляхи їх забезпечення (або відмовитись від проекту в разі неможливості їх забезпечення).
Результати проекту можуть бути матеріальними (моделі, програми, плани, колекції, створення об'єднань, центрів, громадських організацій тощо) та ідеальними (нові способи дій, оригінальні доведення теорем, методи дослідження
Розробка індивідуальних та колективних освітніх проектів
Проектна діяльність (проектування) передбачає власну дослідницьку діяльність, власне рішення, свою оцінку фактів, актуальність, інтегрований характер знань (синтез кількох дисциплін) і захист ідеї: уміння подати, наочність, аргументованість. За Н.Г.Алексєєвим, проектування – це “діяльність під якою розуміємо у максимально стислій характеристиці прогнозування того, що повинно бути”.
Проект (від лат. кинутий вперед):
1) Сукупність документів, розрахунків, креслеників, необхідних для зведення споруд, виготовлення машин тощо.
2) Попередній гаданий текст будь-якого документа
3) План, задум організації, влаштування, заснування будь-чого.
4) Норма діяльності, уявлення про її результати, розгорнуте до структурної схеми у відповідності із способами досягнення результату;
5) Розгорнутий образ бажаного майбутнього у випадку, коли результат проектного рішення невідомий.
Проектна діяльність учителів передбачає:
· Теорія проектів: проектна діяльність, вимоги до неї, етапи роботи.
· Проектна діяльність педагога у дії (практичний досвід розробки власного проекту).
· Рівень набуття педагогом навичок контролю та методичного супроводу учнівських проектів (розробка та захист учнем проекту замість письмового твору або контрольної роботи, організація такої роботи у школі, критерії оцінювання таких робіт, психолого-педагогічні умови, дидактичний супровід тощо).
Перша назва проектної діяльності – “метод проблем” (Джона Дьюі). Ідеї проектної діяльності впроваджувалися у Росії вчительським колективом на чолі з С.Т.Шацьким у 1905 році, але 1931 року метод проектів було засуджено і заборонено. Сьогодні метод проектів поширено в провідних європейських країнах, США.
В основі метода проектів ідея вільного виховання, активного навчання.
Сьогодні розробка проектів стає інтегрованим компонентом системи освіти.
Основні положення проектної діяльності
1. Особистісно-орієнтоване навчання (педагог (учень) має право вільно обирати тему; мають бути враховані його інтереси).
2. Обрана педагогом (учнем) проблема має передбачати використання різних методів, засобів навчання, інтегрувати знання з різних галузей науки, творчості, техніки.
3. Результати проектної діяльності мають бути відчутними, практично-значимими (теоретична проблема – її рішення, практична – результат готовий до впровадження).
4. Типи проектів:
За кількістю учасників проекти розробляються індивідуально, у парі або групі (колективно).
За тривалістю проекти розрізняють: нетривалі або короткої дії (урок, кілька уроків, тиждень), середньої тривалості (місяць–семестр), довготривалі (рік, кілька років).
За способом реалізації проекти можуть бути внутрішні (в межах класу, школи, міста, району, області, України) та міжнародні.
За змістом проектування може бути гуманітарним, технічним, проблемного характеру.
Види проектів:
- продуктивний – опирається на трудову діяльність: догляд за тваринами, виготовлення макета, конструювання моделі тощо.
- споживчий – надання різних послуг (рекламних, швацьких, інформаційних; розробка, підготовка та проведення екскурсій...)
- проект розв’язання проблеми (наукової, методичної) – поєднується з дискусійними формами роботи;
- проект – вправа (проекти тренування, навчання для оволодіння певними навичками);
- дослідницький (вимагає чіткої мети, структури, значущості експериментальних досліджень, перевірки їх результатів);
- творчий (немає чіткої структури) – діяльність спрямовується логікою, інтересами і кінцевим результатом: творчий (тематичний) вечір, свято, видання журналу, газети тощо;
- ігровий – імітація ситуацій, спланованих або вигаданих учасниками проекту: процес творчій, в основі – гра, яка передбачає розподіл ролей за змістом проекту (літературні персонажі, реальні люди).
- інформаційний – спрямований на збір та систематизацію інформації (мета, збирання інформації (через засоби масової інформації, інтерв’ю, анкетування, соціологічне опитування) та її узагальнення, практичний результат (картотека, тематична папка, стаття, репортаж, виступ, реферат, доповідь) .
- практико-орієнтований передбачає розробку документа, програми, методичних рекомендацій, словника, проекту закону, статуту школи…)
У визначенні теми слід виходити з таких позицій: тема має бути
- з реального життя;
- актуальною;
- знайомою;
- значущою для педагога (учня).
Роль педагога в учнівських проектах – консультант, порадник.
План роботи над проектом:
- усвідомлення мети;
- оформлення задуму;
- розробка організаційного плану;
- робота за планом;
- підбиття підсумків у вигляді письмового звіту.
Завдання роботи над проектом:
- навчити самостійного здобуття знань;
- навчити практично застосовувати здобуті знання;
- формувати комунікативні навички;
- випробування себе у різних соціальних ролях (лідера, керівника, виконавця);
- досвід дослідницької діяльності (пошук і відбір матеріалу, групування, аналіз, узагальнення, оформлення тощо).
Механізм реалізації проекту передбачає як, хто, за допомогою яких акцій, справ буде реалізовувати задум, тому необхідно визначитися:
1. Хто відповідає за проект?
2. Хто і за що відповідає всередині проекту
3. Хто допомагає в реалізації проекту
4. Хто відповідає за захист проекту?
Оцінювання:
Оцінювання може бути реалізоване на основі визначених критеріїв педагогом (викладачем), незацікавленим спостерігачем (зовнішній арбітр) та шляхом самооцінювання.
Вимоги до формулювання мети: стислість; позитивність результатів.
Передбачуваний результат - це опис кінцевого продукту.
Завдання - шляхи реалізації мети.
Методи реалізації проекту - це короткий опис етапів реалізації проекту
Алгоритм виконання проекту.
Тематика проекту обирається з урахуванням нових освітніх завдань, педагогічних концепцій та парадигм, реалій сучасного життя, інтересів і здібностей дітей (на основі діагностики) тощо. Обгрунтування вибору проблеми висвітлює концептуальність, актуальність, необхідність, новизну обраної тематики.
Назва проекту включає узагальнену назву проблеми, відтворює основний зміст діяльності і визначається її кінцевим результатом.
Мета та завдання проекту повинні бути сконкретизовані й спрямовані на реальний результат.
Відповідно до мети та завдань обирається тип проекту, подається його характеристика за такими параметрами:
· За кінцевим результатом: теоретичний, теоретико-практичний, практико-орієнтований.
· За змістом: монопредметний, міжпредметній, надпредметний.
· За кількістю учасників: індивідуальний, колективний (парний, груповий).
· За тривалістю: міні-проект, короткочасний, середньої тривалості, довготривалий, лонгітюдний.
· За ступенем самостійності: репродуктивно-дослідний, частково-пошуковий, дослідницький чи експериментально-дослідницький, евристичний.
· За характером контактів: внутрішній, зовнішній, міжнародний.
Визначення учасників (та співучасників) проекту.
Визначення бази реалізації проекту (місця розробки та місця реалізації).
Термін реалізації проекту включає дати початку та закінчення роботи над проектом.
Прогнозований результат передбачає створення нового продукту (нові технології, методики, посібники, сценарії, плани, програми, бази даних, центри та ін), форму його представлення.
Визначення ресурсів (людські, матеріально-технологічні, фінансові, інформаційні) дозволяє чітко визначити потреби й заздалегідь спланувати можливість та шляхи їх забезпечення (або відмовитись від проекту в разі неможливості їх забезпечення).
Результати проекту можуть бути матеріальними (моделі, програми, плани, колекції, створення об'єднань, центрів, громадських організацій тощо) та ідеальними (нові способи дій, оригінальні доведення теорем, методи дослідження
Розробка індивідуальних та колективних освітніх проектів
Проектна діяльність (проектування) передбачає власну дослідницьку діяльність, власне рішення, свою оцінку фактів, актуальність, інтегрований характер знань (синтез кількох дисциплін) і захист ідеї: уміння подати, наочність, аргументованість. За Н.Г.Алексєєвим, проектування – це “діяльність під якою розуміємо у максимально стислій характеристиці прогнозування того, що повинно бути”.
Проект (від лат. кинутий вперед):
1) Сукупність документів, розрахунків, креслеників, необхідних для зведення споруд, виготовлення машин тощо.
2) Попередній гаданий текст будь-якого документа
3) План, задум організації, влаштування, заснування будь-чого.
4) Норма діяльності, уявлення про її результати, розгорнуте до структурної схеми у відповідності із способами досягнення результату;
5) Розгорнутий образ бажаного майбутнього у випадку, коли результат проектного рішення невідомий.
Проектна діяльність учителів передбачає:
· Теорія проектів: проектна діяльність, вимоги до неї, етапи роботи.
· Проектна діяльність педагога у дії (практичний досвід розробки власного проекту).
· Рівень набуття педагогом навичок контролю та методичного супроводу учнівських проектів (розробка та захист учнем проекту замість письмового твору або контрольної роботи, організація такої роботи у школі, критерії оцінювання таких робіт, психолого-педагогічні умови, дидактичний супровід тощо).
Перша назва проектної діяльності – “метод проблем” (Джона Дьюі). Ідеї проектної діяльності впроваджувалися у Росії вчительським колективом на чолі з С.Т.Шацьким у 1905 році, але 1931 року метод проектів було засуджено і заборонено. Сьогодні метод проектів поширено в провідних європейських країнах, США.
В основі метода проектів ідея вільного виховання, активного навчання.
Сьогодні розробка проектів стає інтегрованим компонентом системи освіти.
Основні положення проектної діяльності
1. Особистісно-орієнтоване навчання (педагог (учень) має право вільно обирати тему; мають бути враховані його інтереси).
2. Обрана педагогом (учнем) проблема має передбачати використання різних методів, засобів навчання, інтегрувати знання з різних галузей науки, творчості, техніки.
3. Результати проектної діяльності мають бути відчутними, практично-значимими (теоретична проблема – її рішення, практична – результат готовий до впровадження).
4. Типи проектів:
За кількістю учасників проекти розробляються індивідуально, у парі або групі (колективно).
За тривалістю проекти розрізняють: нетривалі або короткої дії (урок, кілька уроків, тиждень), середньої тривалості (місяць–семестр), довготривалі (рік, кілька років).
За способом реалізації проекти можуть бути внутрішні (в межах класу, школи, міста, району, області, України) та міжнародні.
За змістом проектування може бути гуманітарним, технічним, проблемного характеру.
Види проектів:
- продуктивний – опирається на трудову діяльність: догляд за тваринами, виготовлення макета, конструювання моделі тощо.
- споживчий – надання різних послуг (рекламних, швацьких, інформаційних; розробка, підготовка та проведення екскурсій...)
- проект розв’язання проблеми (наукової, методичної) – поєднується з дискусійними формами роботи;
- проект – вправа (проекти тренування, навчання для оволодіння певними навичками);
- дослідницький (вимагає чіткої мети, структури, значущості експериментальних досліджень, перевірки їх результатів);
- творчий (немає чіткої структури) – діяльність спрямовується логікою, інтересами і кінцевим результатом: творчий (тематичний) вечір, свято, видання журналу, газети тощо;
- ігровий – імітація ситуацій, спланованих або вигаданих учасниками проекту: процес творчій, в основі – гра, яка передбачає розподіл ролей за змістом проекту (літературні персонажі, реальні люди).
- інформаційний – спрямований на збір та систематизацію інформації (мета, збирання інформації (через засоби масової інформації, інтерв’ю, анкетування, соціологічне опитування) та її узагальнення, практичний результат (картотека, тематична папка, стаття, репортаж, виступ, реферат, доповідь) .
- практико-орієнтований передбачає розробку документа, програми, методичних рекомендацій, словника, проекту закону, статуту школи…)
У визначенні теми слід виходити з таких позицій: тема має бути
- з реального життя;
- актуальною;
- знайомою;
- значущою для педагога (учня).
Роль педагога в учнівських проектах – консультант, порадник.
План роботи над проектом:
- усвідомлення мети;
- оформлення задуму;
- розробка організаційного плану;
- робота за планом;
- підбиття підсумків у вигляді письмового звіту.
Завдання роботи над проектом:
- навчити самостійного здобуття знань;
- навчити практично застосовувати здобуті знання;
- формувати комунікативні навички;
- випробування себе у різних соціальних ролях (лідера, керівника, виконавця);
- досвід дослідницької діяльності (пошук і відбір матеріалу, групування, аналіз, узагальнення, оформлення тощо).
Механізм реалізації проекту передбачає як, хто, за допомогою яких акцій, справ буде реалізовувати задум, тому необхідно визначитися:
1. Хто відповідає за проект?
2. Хто і за що відповідає всередині проекту
3. Хто допомагає в реалізації проекту
4. Хто відповідає за захист проекту?
Оцінювання:
Оцінювання може бути реалізоване на основі визначених критеріїв педагогом (викладачем), незацікавленим спостерігачем (зовнішній арбітр) та шляхом самооцінювання.
Критерії оцінювання ефективності проектної діяльності:
(за П.Кендзьором, О.Войтенком)
1. Завершеність (чи дозволяють зібрані матеріали вирішити проблему).
2. Зрозумілість (наявність логіки, грамотність оформлення задуму, зв’язок форми подання матеріалів і змісту)
3. Інформативність (достовірність інформації та її характер (достатній обсяг, всебічний розгляд, повнота висвітлення проблеми), понятійний апарат, актуальність запропонованої інформації).
4. Доказовість (наявність посилань на використані джерела інформації, різноманітність та надійність джерел інформації, відповідність фактів наведеним тезам тощо).
5. Наочність (інформативність, відповідність проблемі та матеріалам папки (документам), глибина / рівень відтворення етапів роботи та їх результатів тощо).
6. Законність (ідеї проекту не суперечать законодавству).
(за В.І.Слободчіковим)
І. Загальні критерії дозволяють оцінити значимість (суспільну або професійно-діяльнісну) пропонованого проекту з огляду на основні тенденції, цілі і напрями розвитку і реформування освіти на різних рівнях її організації.
Зміст критеріїв:
- актуальність запропонованого проекту: необхідність і своєчасність реалізації проектної ідеї для удосконалення і розвитку відповідного фрагменту освітньої системи;
- новизна (оригінальність) проектної ідеї: принципово новий підхід, удосконалення існуючої освітньої ситуації, модернізація масово-педагогічної практики, пропозиція альтернативи тощо;
- масштабність проекту: локальний, місцевий, регіональний, міжрегіональний, загальнодержавний;
- системність проекту: фрагментарний чи системний характер (сценарій окремого уроку чи освітньої програми, набір педагогічних дій чи освітніх технологій, методичне або науково-організаційне забезпечення тощо);
- ефективність проекту: покращення, суттєве збагачення, кардинальна реорганізація існуючої освітньої ситуації;
- трансляційність проектної ідеї: екстраординарність умов реалізації ідеї або можливість її тиражування.
ІІ. Спеціальні критерії дозволяють оцінити компетентність автора проектної ідеї і зміст проекту з огляду на його повноту, відповідність нормативним і термінологічним вимогам:
- повнота структури проекту: аналіз реальної освітньої ситуації, розгорнута концепція проекту (проектна ідея, опис проблем, постановка цілей, формулювання завдань), змістова та організаційна модель освітньої системи або її фрагменту, алвна реалізації проекту з ресурсним забезпеченням, смета реалізації;
- ступень опрацювання структурних елементів проекту: повнота, глибина, конкретизація тощо;
- узгодженість структурних складових проекту: відповідність аналізу ситуації опису проблем, основним напрямам діяльності, цілям і завданням проекту, існуючим і необхідним ресурсам (технологічним, організаційним, професійним, фінансовим тощо).
ІІІ. Конкретні (практичні) критерії дають змогу оцінити проект з точки зору можливостей його втілення і життєздатності.
- реалістичність проекту: відповідність ідеї, цілей і завдань проекту реальній освітній ситуації, рівень забезпечення проекту різного роду ресурсами, додатковими джерелами;
- реалізація проекту: наявність, залучення і узгодженість дій інших суб’єктів освітньої ситуації з діями автора проекту при його реалізації (характер організаційно-діяльнісного ресурсу);
- керівництво проектом: наявність науково-організаціонного забезпечення, способів і плану дій по реалізації проекту, сформованість освітніх ресурсів.
Експертна оцінка відповідно до критеріїв може визначатися за шкалою рівнів (“високий”, “середній”, “низький”) або бути подана у вигляді рецензії чи експертного заключення (правильна позиція зазначається):
1. “Здійснити максимально можливу фінансову підтримку проекту” (на підставі високої оцінки п.І, ІІ та ІІІ).
2. “Здійснити мінімальну фінансову підтримку проекту” (на підставі середньої оцінки п.І, ІІ та ІІІ).
3. “Видати заохочувальну премію” (на підставі низької оцінки п.ІІІ).
4. “Видати диплом учасника конкурсу” (на підставі низької оцінки п.І, ІІ та ІІІ або ІІ та ІІІ)
Література:
1. Освітні технології: навч. Посібник / за ред. О. М. Пєхоти. – К.:”Вид-во А.С.К”, 2003, – 255 с.
2. Кручинина Т. Г. Проектная деятельность. – Вестник НМЛ Международного детского центра “Артек”. – 1998. – №1. – С. 4—7.
3. Левшпес Д. Г. Практика обучения: современные образовательные технологии. – М.; Воронеж, 1998.
4. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования /Под ред. Е. С. Полат. – М., 1999.
5. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии. – М., 1998.
Назва. Науково-методичний проект у системі курсової підготовки
Автор. О. Мариновська
Колектив або особа, яка апробує. Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освітиМета, завдання. Підвищити готовність учителів до проектно-впроваджувальної діяльності. Сформувати технологічні знання аналізу та самоаналізу теоретичного матеріалу і власної професійної діяльності з даної проблеми. Розвивати рефлексивно-прогностичне мислення.
Технологічний опис. Розробка групових (індивідуальних) науково-методичних проектів у системі курсової підготовки передбачає 4 аудиторних години. Так, на першому практичному занятті (2 год.) відпрацьовується організаційний етап науково-методичного проекту. Аналітико-прогностичний та моделюючий етапи реалізуються слухачами в позааудиторний час (6 год.). Узагальнюючий та оцінювально-рефлексивний етапи – за рахунок аудиторних годин (2 год.), на яких передбачається захист науково-методичного проекту (проектів).
Технологічні етапи розробки та захисту науково-методичного проекту в системі курсової підготовки:
І етап. Організаційний
1.1. Вибір проблеми дослідження
q Вибір проблеми та актуальність дослідження
q Визначення теми, мети, завдань проекту
1.2. Організація виконання проектних завдань
q Планування і проектування виконання групових (індивідуальних) мініпроектів
q Організація самосійної пошукової діяльності: поділ на групи, визначення відповідальних за хід виконання мініпроектів, розподіл функціональних обов’язків щодо збору та обробки інформації, оформлення та представлення мініпроектів
1.3. Наукове консультування та методичний супровід
ІІ етап. Аналітико-прогностичний
2.1. Збір інформації
q Узагальнення та систематизація науково-методичного матеріалу
q Аналіз результатів пошуку
q Самоаналіз власного педагогічного досвіду
2.2. Шляхи розв’язання проблеми
q Розробка методичних рекомендацій
ІІІ етап. Моделюючий
3.1. Практична реалізація
q Розробка моделі-проекту уроку, виховного заходу тощо
3.2. Оформлення мініпроектів
q Тема мініпроекту
q Автор-розробник
q Проблема та її актуальність
q Мета проекту
q Завдання проектної групи
q Дослідження проблеми (передбачає розробку теоретичного і практичного аспектів, а саме: систематизацію та аналіз зібраного теоретичного матеріалу, самоаналіз власного педагогічного досвіду з даної проблеми)
q Механізм реалізації мініпроекту (розробка методичних рекомендацій)
q Очікувана результативність мініпроекту (зазначається практична значимість розробленого проекту для учнів, учителів)
3.3. Проектування цілісної моделі науково-методичного проекту на основі групових (індивідуальних) мініпроектів
IV етап. Узагальнюючий
4.1. Захист мініпроектів
4.2. Конструювання загального проекту на основі групових (індивідуальних) мініпроектів
V етап. Оцінювально-рефлексивний
5.1. Аналіз (самоаналіз) та оцінка розробленого науково-методичного проекту
5.2. Орієнтоване планування методичної роботи щодо впровадження розроблених методичних рекомендацій у практиці роботи слухачів курсової групи
Додаток 3. Взірець оформлення науково-методичного проекту
Науково-методичний проект
Тема проекту
Автори-розробники
Проблема та її актуальність
Мета проекту
Завдання проектної групи
1.
2.
3.
Дослідження проблеми
Теоретичний аспект: систематизація та аналіз зібраного матеріалу з даної проблеми
Практичний аспект: самоаналіз власного педагогічного досвіду з даної проблеми “На нашу думку, найбільш ефективними шляхами вирішення проблеми є...”
“Як показує практика...”
Механізм реалізації проекту
Методичні рекомендації
1.
2.
3.
4.
5.
Моделювання педагогічних ситуацій на основі розроблених рекомендацій (вказати прізвища членів проектної групи, які здійснюватимуть моделювання)
Очікувана результативність проекту
Практична значущість розроблених методичних рекомендацій
q для учнів
для учителів
Керівник проектної групи _______________________
Немає коментарів:
Дописати коментар