Усе буде добре!

     ЦК Профспілки працівників освіти і науки України висловив протест проти законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», реєстраційний № 1577, що поданий Кабінетом Міністрів України на розгляд парламенту 22 грудня, як такого, що продовжує наступ на права працівників освіти і науки та осіб, які навчаються, проти чого виступили також учасники акції протесту 23 грудня 2014 року.

     Профспілка обурена намірами скасувати державні гарантії на встановлення педагогічним і науково-педагогічним працівникам розмірів посадових окладів і ставок заробітної плати, надбавок за вислугу років, надання допомоги на оздоровлення, виплати винагороди за сумлінну працю, підвищень за наукові ступені та вчені звання, скасування фіксованих розмірів доплат за класне керівництво, перевірку зошитів, завідування майстернями, навчальними кабінетами, навчально-дослідними ділянками, а також ліквідувати методичні установи та обов’язкове харчування учнів початкових класів, пільговий проїзд осіб, які навчаються тощо.

    Народних депутатів закликано не допустити прийняття зазначеного законопроекту, оскільки його норми звужують трудові права та соціально-економічні інтереси працівників, пенсіонерів та осіб, які навчаються, а також права територіальних громад.

Усім успіху!!!

   Серед всеукраїнських освітянських конкурсів «Учитель року» займає особливе місце. Це змагання відбувається в країні вже двадцятий рік поспіль задля стимулювання активної участі педагогів у становленні й розвитку національної системи освіти, популяризації найкращих професійних здобутків. Узявши участь у випробуваннях, учитель має можливість заявити про себе як фахово компетентну особистість, продемонструвати свої творчі здібності, обмінятися з колегами досвідом.

   Традиційно наприкінці року в Івано-Франківську стартував обласний тур випробувань. Його організатори – департамент освіти і науки Івано-Франківської облдержадміністрації та Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти.

   Найкращі вчителі області представлять себе у чотирьох номінаціях: «Українська мова і література», «Правознавство», «Хімія», «Образотворче мистецтво». За почесне звання боротимуться 59 педагогів, із них 33 – із сільських шкіл, 18 – міських, 7 – представники закладів нового типу.

   На врочистому відкритті учасників конкурсу привітав заступник голови оргкомітету, ректор ОІППОРоман Зуб’як. За його словами, дедалі більше молодих педагогів презентують свій досвід у випробуваннях:

   – Вік учасників обласного туру впродовж останніх п’яти років сягав не більше 40 років. Теперішній конкурсант на 6 років молодший від попередника. Тобто траєкторія участі перемістилась у бік педагогічної молодості. Наймолодшій конкурсантці – Лілії Вепрейчук, учителю хімії Стебнівської школи Верховинської районної ради – 25 років.

   Найактивнішими є освітяни Галицького, Городенківського, Долинського, Коломийського, Косівського, Рожнятівського, Тисменицького, Тлумацького районів – вони делегували представників у всіх номінаціях. З-поміж конкурсантів – 25 спеціалістів вищої категорії, троє мають педагогічне звання «учитель-методист», десять – «старший учитель».

   Цьогорічні випробування особливі тим, що центральний оргкомітет увів оцінювання власних блогів та освітніх проектів педагогів. Серед завдань передбачені також тестування з фахової майстерності і представлення власного педагогічного досвіду учасниками у формі майстер-класу.

   Оцінюватиме педагогів компетентне журі, до складу якого входять переможці й лауреати Всеукраїнського конкурсу «Учитель року», науковці Прикарпаття, методисти Івано-Франківського ОІППО. Переможці у чотирьох номінаціях представлятимуть наш край у фінальному турі змагань, що відбудеться в Києві.

Будьмо відповідальними

   Три учні вирішили відправитися в шлях до своєї мрії, що проходив по безлюдних місцях. Учитель дбайливо зібрав те, що могло кожному з них стати в нагоді в дорозі, адже він-то знав, що їх чекає попереду, бо сам не раз ходив цими шляхами. Рано вранці він зустрів їх у своєму шатрі і, передавши кожному зібрані саме для нього речі, помолився з ними і благословив їх на шлях. Учні вийшли з його шатра, і у кожного за спиною була торбинка з усім необхідним.

   Перший учень не хотів звалювати на свої плечі такий тягар, бо вважав, що він тільки затримає його в дорозі. Він вирішив взяти тільки трохи їжі та води, щоб без нічого швидше пройти шлях, а все, що здавалося йому зайвим, виклав з мішка.

   Другий вирішив, крім усього іншого, набрати купу речей, до яких він звик. Виявилося, що в один мішок все це не поміщалося, і довелося йому тягнути на собі два мішки.

   Третій учень взяв тільки те, що приготував йому Учитель, нічого не додаючи і не викладаючи, і відправився в дорогу.

   Минали дні. Подорожні йшли кожен своєю дорогою

   Спочатку перший учень просувався дуже швидко, але через кілька днів, коли у нього закінчилася їжа, він ослаб від голоду, впав і незабаром помер, так і не дійшовши до заповітної мети.

   Другий йшов дуже повільно через набраних непотрібних речей, з якими він ніяк не хотів розлучатися. Незабаром він так втомився, що вирішив залишити всі спроби пройти шлях, зрозумівши, що це неможливо, особливо, коли дорога вела через гори і неприступні скелі.

   А третій, як не важко було йому йти з вантажем, після кожного прийому їжі вставав повний сил, та й ноша його після кожного привалу ставала все легше і легше. Так він благополучно дійшов до наміченої мети.

До слова

Слабкі, сильні та особливі

   Учень звернувся за порадою до свого вчителя: «Я втомився, в мене дуже важке життя, багато труднощів і проблем, я весь час пливу проти течії, у мене немає більше сил … Що мені робити?»

   Учитель замість відповіді поставив на вогонь три однакових ємності з водою. В одну ємність кинув моркву, в іншу – поклав яйце, а в третю – насипав зерна кави. Через деякий час він вийняв з води моркву і яйце і налив в чашку кави з третьої ємності.

   «Що змінилося?» – Запитав він учня.

   «Яйце і морква зварилися, а зерна кави розчинилися у воді», – відповів учень.

   «Ні, – сказав вчитель, – це лише поверхневий погляд на речі. Подивися – тверда морква, побувавши в окропі, стала м’якою. Крихке і рідке яйце стало твердим. Зовні воно не змінилось, проте змінило свою структуру під впливом несприятливих обставин. Так і люди – сильні зовні, можуть стати слабкими там, де крихкі і ніжні лише затвердіють і зміцніють».

   «А кава?» – Запитав учень.

   «О! Це найцікавіше! Зерна кави повністю розчинилися в новому та ворожому середовищі і змінили його – перетворили окріп в чудовий ароматний напій. Є особливі люди, які не змінюються через обставини. Вони змінюють самі обставини і перетворюють їх на щось нове і прекрасне, отримуючи користь і знання з ситуації».

Політ думки й не тільки... Креативно?

Вітер

Хочеться в деякі моменти стати вітром, адже він такий могутній. Він може все. Несе у своїх обіймах і смуток, і радість, несе і тепло, і холод. Він – це щось надзвичайне. Коли тобі холодно на душі – він зігріє, приголубить, обніме. Він подарує тобі те, чого ти найбільше хочеш! Він подарує тобі тебе! Він вміє відчувати. Коли ніхто не може тебе зрозуміти, повір: він – саме той, з ким можна поділитися своїми секретами. Цей німий співрозмовник дасть найкращу у світі пораду. Дивний збіг! Коли тобі важко із чимось впоратись – він допоможе, стане опорою. Коли  ти ідеш кудись  у невідоме, де можуть бути небезпеки, він буде дути проти тебе то того часу, доки не зміниш свій курс. І не треба йти проти вітру, коли-небудь ти дізнаєшся, що помилявся… Якщо твій смуток будуть показувати сльози, він поплаче разом із  тобою, заморожуючи своїм подихом кожну прозору крапельку на твоїй щоці. У цій крапельці ти побачиш його відображення – легкість, щирість, відвертість. Вітер – це стан твоєї душі.

В Івано-Франківську відбувся ІІІ етап

ХV Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика

   Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика — конкурс, який має на меті утвердження державного статусу української мови, піднесення її престижу серед молоді, виховання поваги до культури й традицій українського народу.

   За ухвалою Ліги українських меценатів, конкурсу надано ім'я Петра Яцика, а його дочка Надія стала почесним головою конкурсу.

За останні роки кількість учасників конкурсу сягала 5 млн людей з-понад 20 країн світу.

   VII конкурс відкрився 9 листопада 2006 року в Чернігові і вперше проходив без участі Освітньої фундації Петра Яцика (Торонто), якою керує Надія Яцик. Очолювана нею фундація зняла з себе відповідальність за проведення мовного конкурсу, бо, на її переконання, «не може українська діаспора врятувати українську мову в Україні». На її думку, це може зробити тільки уряд України.

   Одним із натхненників конкурсу є виконавчий директор Ліги українських меценатів, письменник і громадський діяч Михайло Слабошпицький.

   25 жовтня 2010 року міністр освіти і науки України Дмитро Табачник підписав указ, яким фактично ліквідував міжнародний конкурс імені Петра Яцика. Це рішення не підтримала українська інтелігенція та письменники (Дмитро Павличко, Михайло Слабошпицький, Іван Дзюба, Павло Мовчан, Марія Матіос, Василь Шкляр інші), котрі написали відкритого листа до президента з вимогою скасувати рішення міністра освіти.

    Успіхів усім поціновувачам РІДНОГО СЛОВА!

«Митцю не треба нагород,

його судьба нагородила.

Коли в людини є народ,

Тоді вона уже людина».

Ліна Костенко

   За церковним календарем 20 грудня вшановують святого Амвросія, преподобного Іоанна, мученика Афінодора, преподобного Павла.

   У народі 20 грудня, вшановуючи Амвросія, дівчата у давнину організовували цікавий обряд, який називали«трусити груші». Зібравшись в одній з осель, кожна з них примірала на себе дванадцять одежин і одягала найзручнішу. Та дівчина, якій не діставалося одягу за розміром, прив’язувала спідницю ззаду до поперека і йшла “трусити груші”. Вилазила на вербу і трусила її. Коли дівчата знизу питали, що вона трусить, дівчина відповідала: “Груші”. І тоді збираючи сухі гілочки, що падали з верби, їй відказували: «Це не груші, а хлоп’ячі душі». Після цього дівчата йшли додому, і якій з них снився цієї ночі хлопець, та протягом року і мала вийти заміж.

   Іменинники 20 грудня:
Івани, Антонії, Павли, Нили, Амвросії.
   20 грудня народились:
1855 — Амвросій Ждаха, український художник, графік, майстер акварельної мініатюри. Першим з українських графіків розпочав працю над комплексним оформленням «Кобзаря» Тараса Шевченка.
1856 — Олексій Гіляров, український письменник, філософ, педагог. У Київському університеті створив блискучу школу філософів і психологів (В.Асмус, Г.Якубаніс, П.Блонський, І.Огієнко).
   20 грудня відзначають:
День міліції,
Міжнародний день солідарності людей.
   Чи знаєте ви, що:
   В Україні на 1000 осіб припадає 8,4 міліціонера. Це приблизно у чотири рази більше, ніж у Франції (2.0) і у три рази, ніж у США (2,7). Зате в 1,2 рази менше, ніж у Росії (близько 10).

Ближче до Європи

   19 грудня 2014 року Міністерство освіти і науки України підписало Меморандум про співпрацю з Центром інформації та документації НАТО в Україні

   Меморандум передбачає співпрацю щодо реалізації проектів, які стосуються освітньої та наукової сфер, в аспекті інформування української громадськості, зокрема, студентства про євроатлантичний курс України.

   На думку Міністра освіти і науки Сергія Квіта, курс України до НАТО є життєво важливим і органи державної влади мають максимально сприяти йому:

   "Вважаємо підписання цього Меморандуму важливим кроком, що сприятиме євроатлантичній інтеграції України. Міністерство все зробить, аби наміри, задекларовані Меморандумом матеріалізувалися в конкретні дії, а не лишалися лише на папері", - наголосив міністр.

   "Дуже приємно, що українська влада стала демонструвати зацікавленість в курсі до НАТО, вдвічі приємно, що практичні кроки в цьому напрямку зробило саме Міністерство освіти і науки. Сьогоднішня подія – важлива історична віха в налагодженні співпраці між українською владою і Альянсом", - підкреслила директор Центру інформації та документації НАТО Наталія Немелівська.

18 грудня – День мігранта

Міністерство освіти формуватиме імідж України у світі

   Міністерство освіти і науки України та українські громади за кордоном спільно працюватимуть над формуванням позитивного іміджу України в світі. Про це повідомляє прес-служба Міністерства освіти.

   Головні напрямки такої співпраці були окреслені під час конференції "Формування позитивного іміджу України через можливості українців за кордоном", ініційованої Українською Всесвітньою Координаційною Радою. Участь в обговоренні взяли керівники МОН, українські парламентарі, а також представники українських закордонних громад з Польщі, США, Греції, РФ, Італії та інших країн.

   Сергій Квіт зауважив, що сьогодні в Україні немає сформованої державної політики щодо діаспори та автохтонних українців у світі, зокрема, стосовно збереження та популяризації української мови й культури за кордоном. Однак, зараз необхідно робити в цьому напрямку великі структурні зміни, у тому числі – й Міністерству освіти і науки. На сьогодні МОН надає українським дітям з-за кордону квоти на навчання в Україні. А також цього річ, спільно з Українською Всесвітньою Координаційною Радою, було ініційовано конкурс "Кращий вчитель української мови за кордоном".

   За словами заступника міністра Павла Полянського, для Міністерства освіти і науки важливо, аби участь в цьому конкурсі взяла якомога більша кількість вчителів, тому умови конкурсу були максимально спрощені. Його переможці стоятимуть на одному рівні з усіма переможцями Всеукраїнських конкурсів. Окрім того, Полянський зазначив, що міністерство готове забезпечувати українські громади та вчителів за кордоном будь-якою кількістю українських підручників, необхідних для навчання дітей.

   Представники українських громад також звернули увагу на низку проблем, вирішення яких можливе і без жодних фінансових затрат, головне – виявити увагу та спільно докласти зусилля. Приміром, це може бути відзнака Україною визначних українців за кордоном.

   Насамкінець, учасники погодилися, що сьогодні, зважаючи також на агресію та інформаційну війну Росії проти України, вкрай необхідні масштабна співпраця української держави та українських громад за кордоном.

«Варвара мостить, Сава цвяхи гострить, Микола прибиває»

У народі 17 грудня був для жінок колись святом. Цього дня вшановували Великомученицю Варвару: не прали, не білили і глину не місили, лише вишивали, бо Варвара, за легендою, вишила ризу самому Ісусу Христу.

У народі день Варвари вважається поворотом до весни. “Варвара ночі урвала, а дня приточила” – казали колись. Також підмічали, який день на Варвари, такий і на Сави та на Різдво. Або ж, якщо на Варвари болото — то буде зима красна, як золото.

За церковним календарем 17 грудня вшановують великомученицю Варвару, преподобного Іоанна Дамаскіна, преподобного Іоанна, святителя Геннадія.

Іменинники 17 грудня:

Іван, Варвара, Уляна, Юліана, Геннадій.

17 грудня народились:

1877 — Данило Щербаківський, етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч.

1898 — Микола Новаченко, український ортопед-травматолог.

1908- Юрій Шерех (Шевельов), славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів.

Події 17 грудня:

1872 — у Києві вперше на сцені було поставлено оперу Миколи Лисенка «Чорноморці».

1897 — на Харківському паровозобудівному заводі збудували перший український паровоз.

1917 — Українська Центральна Рада отримала урядову телеграму з Петрограда від Ради Народних Комісарів, в якій зазначалося, що уряд радянської Росії «визнає Українську Народну Республіку, її право цілком відокремитися від Росії… зараз же, без обмеження та безумовно»..

У цей день відзначають:

День працівника державної виконавчої служби

Чи знаєте ви, що:

Уже майже дев’ятсот років минуло з того часу, як на святих горах Києва спочивають мощі святої великомучениці Варвари. Вже у ті часи Михайлівський Золотоверхий собор щороку відвідувало до 100 тисяч віруючих, у тому числі, і римо-католиків. Особливо великими ці паломництва були навесні та літом. Мощі святої Варвари користувались надзвичайно великою популярністю в народі тому, що біля них відбувалось багато чудесних подій та надзвичайних зцілень. Люди з усіх сторін приходила для поклоніння та молитви до Михайлівського Золотоверхого.

Рядки, які вражають... (пишуть наші діти)

Кожен новий день відкриває нам безліч можливостей і невіданих доріг. А що в цей час робиш ти? Про що мрієш і чого прагнеш? Мовчання. Жодної відповіді.

   Я люблю тебе…

    Так багато гучних слів і так мало вартих уваги вчинків… Наш соціум пристосований до життя,мета якого – «тільки виживання». І марно ламати стереотипи чи боротися з режимом, які вигадали ми – люди, або, як кажуть літератори, – цвіт нації.

   На Землі 7 мільярдів людей і близько 307 країн, а в думках тільки вона – юна й замордована нерозумінням своїх же, не чужих, – Україна. В одному слові ховаються біль і радість , смуток і дзвінкий сміх.

   Я люблю тебе…

   Ми живемо в країні , яка виборола волю й незалежність. А що зробив ти? Колись вважали, що Україна – для слабодухих , а сильні повинні йти в «нові краї». Час доводить зворотне. Світ сходить з розуму, ніякі лікарі не здатні його вилікувати. З якою метою в ХХІ столітті починається війна? Це особиста деградація, що призвела до апатії й знецінення авторитету нашої нації? А вигода з цього тільки «верхам»? Будь-які дії мають мати пояснення, але не кожному дано його усвідомити. В Україні проживають 47 мільйонів людей, у всіх своє бачення сьогодення. Нас об’єднує думка про щасливе майбутнє.

   Я люблю тебе…

   Живемо в країні, яка не має чітких кордонів, солідного авторитету у світі. Ми – вільний народ України, хочемо стояти на одному щаблі з світовими лідерами, розвиватися економічно й промислово. Невже людський чинник, що відповідає за трудову діяльність, увімкнув паузу?

   Я хочу жити у вільній державі й бачити свідому націю, прокидатися від співу солов’їв і дихати «своїм» повітрям, у думках окреслювати єдині кордони, писати листи незнайомим людям і знати, що відповідь отримаю рідною українською… Прагну, щоб Державний Гімн не був словами, які повинні вивчати першокласники, а душевним збагаченням для патріотів. Закон має бути опорою, а не методом залякуванням. Я хочу, щоб мати вибирала одяг синові на весілля, а не на похорон. Мрію, щоб люди плакали від щастя. Щоб увечері чоловіки поверталися в затишні квартири, чули дзвінкий сміх, а не сиділи в окопах, прислухаючись до мінометних пострілів. Щиро бажаю, щоб діти не страждали через помилки дорослих,абсурдні чи субстантивовані, але все ж таки вагомі, гріхи соціуму. Просто треба прокинути свідомість, а це, як доводить історія, ми можемо.

   Я хочу бачити щасливу націю,до безтями закоханих у Батьківщину людей. Моя Україна хоче, щоб ми жили нею, милувалися її красою, слухали й чули істину, мріяли й творили, любили та раділи, гордилися нею, як рідною матір’ю.

   За всі страждання, за муки й біди, що принесли тобі нерозумні діти, прости нам, рідна земле…

   Я люблю тебе, Україно! 

14 грудня 2014 року - цей день в історії
1819 — Алабама стала 22-м штатом США. Під час Американської громадянської війни Алабама була одним із Штатів Конфедерації.
1901 — в Лондоні проведено перший турнір з настільного тенісу.
1911 - експедиція Руаля Амундсена вперше досягла Південного полюса.
1918 — Гетьман Павло Скоропадський зрікся влади на користь новоствореної представниками соціалістичних течій Директорії УНР.
1939 - СРСР виключено зі складу Ліги Націй через зимову війну - збройний конфлікт між СРСР і Фінляндією в період з 30 листопада 1939 по 13 березня 1940 року.
1943 — зусиллями військ Другого Українського фронту було визволено місто Черкаси.
1949 — Столицею Ізраїлю став Єрусалим.
1955 – в ООН прийняті Австрія, Албанія, Болгарія, Угорщина, Йорданія, Ірландія,Іспанія, Італія, Камбоджа, Лаос, Лівія, Непал, Португалія, Румунія, Фінляндія та Шрі-Ланка.
2004 — на півдні Франції відкрито найвищий міст-віадук Мійо, вантовий дорожній міст, що проходить понад долиною річки Тарн поблизу міста Мійо. Зараз це найвищий транспортний міст в світі, одна з його опор має висоту 341 метр — це трохи вище, ніж Ейфелева вежа.
14 грудня 2014 року - народилися
1503 — Нострадамус (справжнє ім’я - Мішель де Нотрдам), французький астролог, провидець, письменник.
1546 — Тихо Браге, датський астроном, астролог. Протягом 16 років Тихо Браге вів спостереження за планетою Марс.
1654 — гетьман Лівобережної України Данило Апостол. Гетьманування Данили Апостола було спрямоване на захист державних прав українського народу та боротьбу з російським впливом на Україну.
1840 — письменник Михайло Старицький («Різдвяна ніч», «Утоплена», «Сорочинський ярмарок», «Тарас Бульба», «Циганка Аза», «Чорноморці», «За двома зайцями» та ін.).
1960 — Віктор Пінчук, український мільярдер та меценат, зять колишнього президента Леоніда Кучми. Один із найбагатших олігархів України.
1964 – Юрій Луценко, український політик, з 2007 року - міністр внутрішніх справ України в уряді Юлії Тимошенко.

Інтерактивні технології у реалізації особистісно зорієнтованого навчання

Г. Яницька

Інтерактивні технології у реалізації особистісно зорієнтованого навчання

   У Державному стандарті загальної освіти зазначено, що поряд із функціональною підготовкою за роки освіти діти мають набути достатнього особистого досвіду культури спілкування та співпраці в різних видах діяльності, самовираження у творчих видах завдань. Реалізація поставленої мети неможлива без використання особисті­сно зорієнтованих сучасних освітніх технологій, які передбачають демократизацію, гуманізацію освіти, методологічну переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня.

   Проголошення принципів особистісно зорієнтованого навчан­ня, на жаль, на практиці обмежується етико-гуманістичним аспек­том спілкування вчителя та учня. Постає питання про подолання суперечностей між розумінням педагогами важливості гуманізації та реальної готовністю до здійснення цієї мети, визнанням необхід­ності впровадження особистісно зорієнтованих технологій і не­спроможністю їх практичного втілення. Отже, необхідним є вве­дення в навчальний процес таких моделей навчання, які органічно поєднуються із традиційними формами та методами, легко застосо­вуються на різних етапах уроку.

Розв'язання поставленої задачі - завдання інтерактивних тех­нологій, що передбачають навчальний процес за умови активної взаємодії всіх учнів у ході уроку в малих групах, де відбувається розподіл .ролей, чітке виконання обов'язків учасників. За такої ор­ганізації навчання вчитель керує роботою кожного учня опосеред­ковано, через завдання, якими спрямовує діяльність груп.

  Термін «інтерактивний» означає здатний до взаємних дій, діалогу. Інтерактивне на­вчання - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності учнів, яка має на меті створення комфортних умов навчання, за яких кожний учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Це співнавчання, взаємонавчання, де і учень, і вчи­тель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розу­міють, що вони роблять, рефлексують із приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють.

   Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'я­зання проблеми на основі аналізу обставин і відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу пе­дагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

   Важливим аспектом інтерактивного навчання є почуття групо­вої належності, що дає слабким, невпевненим у собі учням змогу почувати себе безпечно, вселяє впевненість у можливості подолан­ня труднощів. Коли діти навчаються разом, вони відчувають суттє­ву емоційну та інтелектуальну підтримку, яка дає можливість вий­ти далеко за рамки їхнього нинішнього рівня знань і вмінь.

   Прийоми, які використовують учителі на інтерактивних уроках, дозволяють подолати індивідуалістську тенденцію до нездорової конкуренції у класних колективах, коли один учень може досягти поставленої мети при умові, що його однокласники зазнають не­вдачі. Унаслідок учні або ретельно працюють, щоби перемогти ін­ших, або відступають, оскільки невпевнені у своїх силах. У такій ситуації діти розуміють, що їхні успіхи жодною мірою не залежать від діяльності товаришів, отже, зосереджуються винятково на пер­сональному успіху або невдачі.

   Під час інтерактивного уроку відбувається співпраця - спільна діяльність для досягнення загальних цілей, коли учні починають розуміти: вони можуть досягти своїх особистих цілей тільки за умови, що їхні товариші з групи також досягнуть успіху. Успіх ко­жного - це успіх групи.

   Упровадження інтерактивних технологій потребує від учителя розуміння суті даної моделі навчання, уміння старанно планувати свою роботу, значної кількості часу, особливо на початкових ета­пах. Слід поступово вводити елементи інтерактивних технологій на окремих уроках, починаючи з найпростіших - робота в малих гру­пах, парах, трійках, «мозковий штурм», «мікрофон» тощо.

   Педагогу слід усвідомлювати, що змістом такого заняття є про­грамовий матеріал. Мета - реалізація навчальних цілей, загальний розвиток учня, надання кожному з них оптимальної можливості в особистісному становленні й розвитку, розширення можливостей самовизначення. Результат - створення дидактичних умов для си­туації успіху дитини у процесі навчальної діяльності, збагачення її мотиваційної, інтелектуальної та інших сфер діяльності.

   Алгоритм роботи вчителя при проведенні інтерактивного уроку:

• визначення доцільності використання інтерактивних прийо­мів саме на цьому занятті;

•     ретельний відбір та аналіз навчального матеріалу, у тому чи­слі й додаткового (тести, приклади, ситуації, завдання для груп тощо);

•     планування заняття - етапи, хронометраж, орієнтовний поділ на групи, ролі учасників, запитання та можливі відповіді;

•     вироблення критеріїв оцінювання ефективності роботи груп, заняття;

•     мотивація навчальної діяльності шляхом створення пробле­мної ситуації, наведення цікавих фактів тощо;

•     забезпечення розуміння учнями змісту їхньої діяльності та формування очікуваних результатів під час оголошення, представлення теми;

•     надання учням необхідної інформації для виконання практи­чних завдань за мінімально короткий час;

•     забезпечення засвоєння навчального матеріалу учнями шля­хом інтерактивної вправи (на вибір учителя);

•     рефлексія (підбиття підсумків) у різних формах - індивідуа­льна робота, робота в парах, групах, дискусія, малюнки, схе­ми, графіки тощо.

   Учитель досягне успіху в застосуванні технологій або ж фраг­ментарних моделей інтерактивного навчання, якщо володітиме ос­новними принципами, що забезпечують їх ефективність:

—   мотивацією;

—   індивідуальними можливостями;

—   наявністю минулого і теперішнього досвіду;

—   атмосферою взаємоповаги і комфорту.

   Суть інтерактивного навчання в тому, щоб кожен учень на за­нятті був поставлений у ситуацію учіння, пізнання. Спільна діяль­ність за таких умов дає свій, нехай дуже малий, внесок у розв'язання спільної мети через обмін знаннями (інформацією), ідеями, способами діяльності тощо. Важливим у такій праці є ком­фортні умови, атмосфера доброзичливості й взаємо-підтримки. Це сприяє розвитку пізнавальної активності, переводить її на вищий рівень. Активні методики на вищому рівні інтерактивності забезпечуються індивідуалізацією процесу навчання. У його основі - розуміння можливостей дитини, її задатків, потреб і бажань. Інтерактив ураховує різновиди виконуваної діяльності, фрагментарний та цілісний результати, більше того, дає змогу оцінити навчальну діяльність з фіксуванням індивідуальних можливостей кожного.

   Створення атмосфери комфортності навчання за методиками інтерактивної роботи сприяє розвиткові комунікативних умінь і на­вичок, формуванню громадянської позиції, допомагає встановлен­ню емоційних контактів на обох площинах взаємодії(учитель - учень, учень - учень), виконує виховну функцію, тобто привчає працювати в команді, зважаючи на думки тих, хто поряд.

   За авторитетним твердженням практиків, що багато років по­спіль працюють в освіті, спираючись на застосування інтерактив­них методик, - уміле їх використання на заняттях знімає нервове навантаження, дає змогу змінювати форми діяльності, зосереджу­ватися на вузлових проблемах, які потребують повсякчасної уваги.

ЛІТЕРАТУРА

1 Коломієць П. Інтерактивні технології в особистісно зорієнтованій освіті // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. - вересень, 2006.

2 Освітні технології: Навч.-метод, посіб. / О.М.Пєхота, А.З.Кікгенко, О.М.Любарська та ін.; За заг. ред. О.М. Пєхоти. - К.: А.С.К., 2001.

3 Пометун Олена. Як оцінити діяльність учнів на інтерактивному уроці // Доба: Науково-методичний часопис з громадянської освіти. - 2002 - №  2.

Обдаровані діти – потенціал української науки

Яницька Г.Г.

Обдаровані діти – потенціал української науки

Обдаровані діти – це цілий світ, особливий світ дитинства. 

Це дуже цінна, але досить тендітна частина нашого суспільства.

А.Веліканова

   У Національній доктрині розвитку освіти в Україні ХХІ століття наголошено, що система загальної середньої освіти повинна забезпечувати підтримку обдарованих дітей і молоді, різносторонній розвиток у них творчих обдарувань, формування навичок самоосвіти та самореалізації особистості. Аналіз нормативних документів у сфері освіти засвідчує: проблема обдарованості – найактуальніша. Тому педагогам дуже важливо виявляти юні обдарування, зорієнтовувати навчально-виховний процес на перетворення їх у справжній суб’єкт освітнього простору.

   Численні дослідження, проведені як у нашій країні, так і за кордоном, свідчать про те, що «завжди народжується однакова кількість обдарованих, надзвичайно обдарованих і геніальних людей» [4, с.57]. Обдарована дитина вимагає до себе особливої уваги не через власні примхи, а завдяки своїм особливостям. Важливо пам’ятати, що її нуртуючі енергія та ерудиція повинні знайти творчий вияв, пильну увагу. Особистість обдарованої дитини несе у собі очевидні свідчення її незвичайності.

   Учителю-філологу легко визначити характерні особливості обдарованої дитини у гуртковій роботі Малої академії наук України:

- багатий словниковий запас, лідерство у спілкуванні з однолітками,

- володіння великим обсягом інформації (компетентність);

- різносторонність інтересів (її цікавить практично все – звідси й надзвичайна допитливість);

- високий рівень запам’ятовування (вміння коротко, чітко і ясно викласти відому інформацію), легкість самого процесу пригадування;

- наполегливість і постійність, рішучість і впертість (такі риси характеру обдарованої особистості вкрай необхідні для виконання завдань, розв’язання складних проблем);

- упевненість у своїх силах і здібностях, повна незалежність у думках;

- відчуття власної цінності (здатність до самоаналізу, терпиме ставлення до критичних зауважень, креативність у висловленні думки);

- творчі здібності (вміння складати вірші, прозові твори, декламувати, співати тощо).

   Обдарованих дітей, які виділяються з-поміж своїх однолітків високим творчим та науковим потенціалом, інтелектуальною розкутістю, начитаністю, схильністю до нестандартного розв’язання проблем, неординарністю мислення та світосприйняття, небагато. Але вони є! У межах гурткової роботи в МАН України їх важко не помітити, а навпаки – керівник гуртка з позиції професійної етики та обов’язку має задовольняти їхні інтелектуальні потреби, приділяти їм неабияку увагу. Підтримую думку В. Остапчук, що «найважливівше – не закопати талант, а усілякими засобами сприяти розвиткові інтелекту. Адже високий інтелект поєднується з високим рівнем креативності, творча людина частіше добре адаптована до середовища, активна, емоційно врівноважена, незалежна» [5, с.9].

   Керівник гуртка зобов’язаний творчо та науково співпрацювати з обдарованими особистостями, допомагати зрозуміти, що час, проведений на заняттях, витрачається для їхнього наукового зростання, розкриття потенційних здібностей на основі активної творчої діяльності; це час великого натхнення, пошуку способів зростання, допомоги, корекції, підтримки зі сторони наставника.

   Отже, у роботі з обдарованими юними науковцями важливо створювати не тільки сприятливі умови для їх розвитку на уроках і в позаурочний час, а й психологічно готувати їх до наполегливої праці: допомогти усвідомити, що розвинути свої здібності та досягти успіхів можуть лише ті люди, які готові долати труднощі, тобто сильні особистості, здатні проявити наполегливість, дисципліну в самоосвіті. Щоб здібності особистості виявлялися своєчасно та успішно реалізовувалися, необхідні як зовнішні сприятливі умови, так і внутрішні психологічні зусилля індивіда.

  Важливо залучати обдарування до участі в роботі Малої академії наук України, адже науково-дослідницькі роботи дають широкі можливості спробувати себе у науковому пошуку, побачити результативність власного дослідження, позмагатися із рівними, відчути радість від успіху. Юні науковці отримують безцінний досвід самостійного пошуку, досягають великої внутрішньої зрілості, набувають важливої наукової компетенції. Як правило, «манівці» успішно демонструють креативність у наукових пошуках, отримують вагомі самостійні результати роботи. Можливо, не всі вони стануть науковцями, але в мйбутньому дорослому житті будуть особистостями, здатними до непересічних рішень, стануть спеціалістами-професіоналами. Обдаровані діти – майбутнє кожної нації. Юна наукова еліта України – це її гордість, честь і світова слава та велич, це розумовий потенціал української держави, який прокладатиме дорогу українському суспільству до вершин світового прогресу. Тому сучасна система освіти несе величезну відповідальність перед суспільством за створення оптимальних умов для інтелектуального, творчого і соціального розвитку кожного свого вихованця, а, отже, в кожному навчальному закладі повинні забезпечуватися фактори оптимального та ефективного формування і розвитку обдарованих школярів.

Список використаної літератури

1. Веліканова А. Обдаровані діти – хто вони? // Психолог. – 2006. – №42. – с.18-21.

2. Заболотний О. Як знаходити знання. Організація науково-пошукової дослідницької діяльності учнівської молоді // Українська мова та література. – 2003. – №2. – с.94-106.

3. Іванова Л. Школа та шкільний учитель в системі Малої академії наук // Завучу. Усе для роботи. – 2009. – №7. – с.13-16.

4. Комісарова С. Робота з обдарованими дітьми // Психолог. – 2006. – №25-28. – с.57-81.

5. Остапчук В. Обдаровані діти. Які вони? // Шкільний світ. – 2009. – №19. – с.9-10.

Реалізація принципів компетентісно зорієнтованого навчання на заняттях гуртка української мови: ефективно, креативно, перспективно

Реалізація

принципів компетентісно зорієнтованого навчання

на заняттях гуртка української мови:

ефективно, креативно, перспективно

Сучасне життя потребує активної творчої особистості. Виховати її можна завдяки впровадженню в педагогічну практику сучасних методів навчання й виховання учнів. Мала академія наук опікується дітьми, здібними до наукової діяльності, реалізує державну політику, що сприяє виявленню, розвитку та підтримці обдарованих дітей, створює умови для формування інтелектуального потенціалу нації. Для керівника гуртка дуже важливо створити для слухачів усі умови для того, щоб вони могли повністю реалізувати свої пізнавальні, теоретичні, прагматично зорієнтовані особистісні риси, ефективно, з великою користю для себе, для держави продовжувати репрезентувати їх.

Якщо на уроках акцент робиться на предметних знаннях, уміннях і навичках, то на заняттях гуртка керівник може гнучко й адекватно змінювати досвід методичної діяльності, ставити нові цілі, впроваджувати оригінальні засоби й способи навчальної взаємодії з слухачами для їхнього творчого розвитку. Дуже важливо не загубити організаційно-діяльнісні уміння, бо внаслідок цього учень не буде суб’єктом діяльності, не осмислить її, не усвідомить себе діячем.

В умовах компетентісного підходу акцент зміщується із засвоєння знань про предмет на засвоєння знань про діяльність і, відповідно, на вироблення вмінь не тільки здійснювати, а й осмислювати і діяльність, і себе як діяча. Отже, якщо опиратися у роботі на філологічний предметний складник, забезпечувати формування надпредметних умінь, матимемо компетенцію. На заняттях гуртка української мови дуже ефективними є принципи комунікативних компетенцій, які можна скомпонувати за такими напрямками:

- набуття здатності активно слухати, сприймати й розуміти співрозмовника, діяти злагоджено у спілкуванні, виявляти підтримку у взаємодії доброзичливою мімікою й жестами, проявляти толерантність у поведінці, повагу до співрозмовника, зацікавленість одержаною інформацією;

- володіння мовними засобами, достатнім словниковим запасом, емоційною інтонацією, що відповідає комунікативній ситуації, належним темпом мовлення, спокійним, розважливим та виразним тоном;

- здатність створювати власне висловлювання, передавати інформацію, формулювати й аргументовано обстоювати особисту думку, переконливодовлдити свою точку зору, спростовувати помилкові докази, тактовно висловлювати незгоду з позицією інших, прагнути до самореалізації і само презентації.

Беручи до уваги вище сказане, можемо стверджувати, що в науково-дослідницькій діяльності успішний гуртківець є репрезентатором комунікативних компетенцій. Однак практика засвідчує, що учні, маючи достатньо високі теоретичні знання, не вміють і не можуть реалізувати себе в сучасному динамічному житті. Це обумовлюється відсутністю ідей та компетенцій професійної поведінки. На заняттях гуртка завжди слід наголошувати юним науковцям на вмінні добувати, переробляти інформацію, одержану з різних джерел, застосовувати її для самовдосконалення. Дуже важко зацікавити, підштовхнути до наукової діяльності такого учня, який не вірить в успіх.

Компетентісно зорієнтоване навчання в сучасних вітчизняних методичних працях розглядається як таке, що стосується якості особистості (не певних умінь, а саме чеснот, позитивних якостей, які цінуються в суспільстві) чи діяльності, які спрямовані на результат. Варто зауважити, що на практичних заняттях гуртка ми можемо достатньо простежити готовність юних науковців оцінювати, диференціювати, осмислювати мовні явища, а це є компетентністю. У її структурі визначають готовність позитивної настанови (мотивації) і свідомого прагнення до діяльності. Оскільки наша робота орієнтована на досягнення результату (науково-дослідницьку роботу), то формується вона на основі позитивного досвіду діяльності, оскільки негативний досвід «блокує» формування позитивної настанови, прагнення діяти. Усвідомлення діяльності передбачає те, що учень знає й осмислює свої навчальні досягнення з профільних дисциплін (філологічних), визначає межі власного знання, нахили, особистісно значущі смисли діяльності – компетенції. У процесі пошукової роботи гуртківець додає до всього вище зазначеного досвід, виявляє готовність творити, а найвищим виявом діяльності є компетенція. Отже, предметні знання, уміння, навички, досвід діяльності і ставлення до неї – компетенція; компетенція, позитивний досвід діяльності, позитивна настанова – компетентність (готовність діяти). Поза уроком, поза рамками та критеріями оцінювання навчальних досягнень старшокласників яскраво прослідковується ефективність реалізації принципів компетентісного навчання.

Забезпечити умови для розвитку та формування компетенцій легко в позаурочний час. Слухачі гуртка дуже швидко у процесі роботи дають керівнику відповідь на запитання: що треба формувати? Наприклад, є учні, які не тільки знають, вміють, а й люблять і хочуть діяти (досліджувати специфіку мовних категорій на прикладі улюбленого твору) та усвідомлюють своє прагнення, мотиви. Однозначно можемо говорити про сформованість компетентності. Однак зустрічаємо в практиці й таких, що знають, вміють, але не люблять і не хочуть діяти, інакше кажучи, компетенція сформована. Щоб досягнути результативності в роботі з такими учнями, треба забезпечити позитивну настанову, усвідомлення самореалізації та самодостатності. Якщо зробити все оптимально, правильно, то успіх не змусить себе чекати. Як правило, з учнями, у яких сформовані читацькі компетенції, легко та успішно працюється в царині формування комунікативних, когнітивних, організаційно-діяльнісних компетенцій. Розвиваючи їх, підкріплюючи навчальну практику інноваційними та креативними формами роботи, ми досягнемо успіху.

Таким чином, успішною сьогодні може бути людина, яка знає предмет діяльності, вміє працювати з ним; може самостійно сформулювати проблему, що потребує розв’язання, визначити цілі, спланувати й організувати діяльність, відрефлексувати й оцінити результати, за потреби внести корективи; знає й осмислює себе та власну діяльність; має сформовану позитивну настанову на діяльність, усвідомлює прагнення діяти. Оптимальні прояви сформованості визначає рівень суб’єктності учня. Використовуючи принципи компетентісно зорієнтованого навчання на заняттях гуртка української мови, керівник виступає реалізатором комунікативно-креативних якостей, здатним мотивувати творчість слухачів. Гуртківці завжди готові до перспективної пошукової діяльності, новаторського засвоєння, очікуваних успіхів. У такій співпраці легко долаються проблеми здатності застосовувати знання у конкретних життєвих ситуаціях, створюються умови для самовираження, саморозвитку, самовдосконалення та самореалізації особистості.