Візитівка


Яницька Галина Григорівна

   Народилася 28 березня 1978 року в селі Малі Чорнокінці Чортківського району Тернопільської області.
   У 2000 році закінчила Прикарпатський університет імені Василя Стефаника й отримала повну вищу освіту за спеціальністю "Українська мова і література" та здобула кваліфікацію філолога, викладача української мови і літератури.
   З 2000 року працюю вчителем української мови та літератури в Івано-Франківському обласному ліцеї-інтернаті для обдарованих дітей із сільської місцевості Івано-Франківської обласної ради.
   Кваліфікаційна категорія - спеціаліст вищої категорії.
   Педагогічне звання - "старший учитель".
   Оскільки важливе місце в становленні та розвитку обдарованого ліцеїста займає індивідуальність учителя-словесника, тому розумію, що маю позитивно впливати на особистість учня, враховувати та визнавати цінність креативного мислення, вільно маніпулювати об’єктами та ідеями, умінням розвивати креативну критику. Вважаю, що впровадження креативного педагогічного підходу при вивченні філологічних дисциплін є необхідною умовою для створення духовно багатої, соціально активної, фізично розвиненої творчої особистості. Проблемне питання «Реалізація принципів креативної освіти на уроках словесності» спонукає до нових пошуків, до виникнення сміливих ідей, до оптимальної реалізації навчальної-виховної діяльності. За роки педагогічної праці прагну виробити власний стиль викладання, що ґрунтується на вмінні донести до учнів навчальний матеріал, спонукати їх до креативного творчого мислення, зіставлення, здатності узагальнювати. Стараюся вивчати досягнення педагогічної науки та практики, постійно вдосконалює методику викладання, шукаю ефективні форми й методи організації занять з учнями.
   Вдячна вчительській долі за своїх обдарованих учнів – щирих, добрих, відкритих до сміливих експериментів та творчих пошуків. Моє педагогічне кредо стало моїм життєвим дороговказом. Я впевнена, для того, щоб досягти успіху в будь-якій справі, треба дотримуватися правила: важке слід зробити звичним, звичне стане легким, легке залишиться зробити прекрасним.
   Вважаю, що перемоги моїх учнів - результат роботи:
1) ІІ та ІІІ етапів Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури:
III​ етап - Барабаш Леся, 3 місце, 2003 рік;
ІІІ етап - Фещук Анна, 3 місце, 2009 рік;
ІІІ етап - Гарасим’юк Ірина, 3 місце, 2013 рік;
ІІІ етап - Гарасим’юк Ірина, 3 місце, 2014 рік;
ІІІ етап - Бобик Юліанна, 2 місце, 2014 рік;
ІІІ етап - Гарасим'юк Ірина, 3 місце, 2015 рік.
2) ІІІ етапу Міжнародного мовного конкурсу ім. П. Яцика:
Вівчар Ірина, 3 місце, 2008 рік;
Гарасим’юк Ірина, 3 місце, 2013 рік;
Гарасим’юк Ірина, 3 місце, 2014 рік;
Гарасим’юк Ірина, 1 місце, 2015 рік;
3) ІІІ етапу Всеукраїнського мовно-літературного конкурсу ім. Т. Шевченка:
Бобик Юліанна, 3 місце, 2013 рік;
Бобик Юліанна, 1 місце, 2014 рік;
Бобик Юліанна, 3 місце, 2015 рік;
4) ІІ етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН:
Лаптюк Іванна - 3 місце, 2007 рік
Зеленчук Олександра – 3 місце, 2009 рік, 2 місце, 2010 рік;
Грицюк Ірина – 1 місце, 2009 рік;
Костишин Вікторія – 3 місце, 2012 рік; 3 місце, 2013 рік;
Монастирецька Вікторія – 2 місце, 2013 рік;
Гарасим’юк Ірина – 3 місце, 2014 рік;
Фернюк Марія - 1 місце, 2015 рік;
Гарасим’юк Ірина – 1 місце, 2015 рік;
Ковцун Вікторія - 2 місце, 2015 рік.
5) Обласного етапу VIII Міжнародного конкурсу з українознавства:
Гарасим’юк Ірина – 2 місце, 2015 рік.

Горджуся, що працюю тут!


    








6 коментарів:

  1. У Малих Чорнокінцях багато творчих, освічених особистостей. Особисто вбачаю в цьому заслугу вчителів Малочорнокінецької початкової школи, яка, на жаль, сьогодні закрита.

    ВідповістиВидалити
  2. Поринула в спогади, але правду кажеш...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Навчання учнів від 1 до 4 -го класів в одній "аудиторії" ще у 20-му ст. реалізовувало принцип випереджувального навчання, бо хотіла ти чи ні, але мусіла слухати , що вчать учні старших класів. Щодо інформаційно-комунікаційного забезпечення, то мультимедійними засобами була крейда і дошка, а всі презентації Степанія Петрівна показувала на пальцях. А ще, пам'ятаєш, в нас у школі дзвінок був такий ручний, яким С. П. дзвонила, коли вже всі хотіли їсти бутерброди з яйцем.

      Видалити
  3. Візьму собі за правило і я: "важке слід зробити звичним, звичне стане легким, легке залишиться зробити прекрасним"
    Рада, що українські діти мають таких вчителів, як Ви, пані Галино.

    ВідповістиВидалити
  4. Дякую, пані Оксано! Нехай буде багато прекрасного!

    ВідповістиВидалити